Починається усе, як завжди: темний екран, сотні рядків коду, що відображаються у мозку навіть із заплющеними очима, і критично низький рівень кофеїну в системі. Помилка CaffeineNotFoundException стає неминучою. Програміст, немов скрипт на Python, що зациклився, підводиться зі стільця та йде у фізичний світ, аби виконати один із найважливіших запитів: «кава арабіка купити».

Вхідні дані: як програміст визначає тип кави
Перед виходом з дому потрібно сформувати технічне завдання: яка кава необхідна? Ось ключові змінні:
- Тип зерна (
beanType): арабіка чи робуста? Арабіка має м'який, багатошаровий смак, робуста – більше кофеїну і гіркоти. - Форма представлення (
dataFormat): зерна, мелена чи розчинна (останнє програмісти рідко вважають валідним варіантом). - Ступінь обсмаження (
roastLevel): світла (майжеdebug mode), середня (стабільнийrelease), темна (екстремальнийhotfix). - Спосіб приготування (
brewMethod): еспресо, турка, френч-прес або *«я заллю окропом і якось працюватиме»*.
Алгоритм вибору кави: головний цикл
Вихід у світ – завдання непросте. Відкривши двері, програміст ініціалізує функцію findCoffeeShop(), у якій він виконує пошук найближчої кав'ярні або супермаркету. Далі йде найскладніший блок коду – взаємодія з продавцем.
if (магазин == "великий маркет")
- Виконується
for-цикл по всіх полицях з кавою. - Параметри фільтрування (
filterOptions):beanType == "арабіка",roastLevel == "середня". - Відхилення неякісних варіантів (
rejectLowQuality()), які містять слово «напій кавовий».
elif (магазин == "кав'ярня")
- Програміст виконує
query()на баристу:
SELECT * FROM coffee_menu WHERE type = "арабіка" AND method IN ("еспресо", "американо");
- Очікування відповіді (
awaitResponse()), вибір найшвидшого варіанта.
else
-
returnToWork()із почуттям невиконаного завдання, шукаючи каву онлайн.
Тестування кави: QA-інженер на зв’язку
Після вибору кави програміст переходить до стадії unit testing():
- Візуальний тест (
assertAppearance()) – колір обсмаження повинен відповідати обраному рівню. - Ароматичний тест (
assertSmell()) – якщо не пахне, то можливо, це знову «напій кавовий». - Смаковий тест (
assertTaste()) – має бути хоча б одна нота шоколаду, горіхів чи цитрусових. - Перевірка ефекту (
assertCaffeineBoost()) – якщо після третього горнятка з’являється бажання переписати код на Rust, кава працює.
Деплой кофеїну в організм
Після всіх етапів програміст повертається до комп’ютера, запускає System.Caffeine.Update(), і дедлайн вже не здається таким страшним. Але пам’ятаймо головне правило: кава – це не лише паливо, а й ритуал виживання в коді, де головне – не допустити OutOfCoffeeError у найбільш відповідальний момент!
Фінальний крок: створивши мінімальний запас кави, програміст робить замовлення на vsecoffee.com.ua, яке повторюється циклічно коли запаси кави починають вичерпуватися.
Схожі публікації